Як виконувати роботу так, щоб не зашкодити своєму здоров’ю та не створювати небезпеку для тих, хто працює поруч? Відповіді на ці запитання мають бути передбачені в інструкціях з охорони праці, наявність яких обов’язкова на кожному підприємстві. Відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29 січня 1998 р. № 9, зареєстрованого у Міністерстві юстиції від 07.01.1998 року № 226/2666, інструкція з охорони праці — це нормативний акт, який містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці під час виконання ними робіт певного виду чи за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника (роботодавця) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.
Інструкції з охорони праці, які діють на підприємстві, розробляють на основі чинних нормативно-правових актів з охорони праці, примірних інструкцій, технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній і ремонтній документації виробників устаткування, яке використовується на певному підприємстві. Інструкції затверджує роботодавець. Вони мають містити лише ті вимоги стосовно охорони праці, дотримання яких обов’язкове самими працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві
До інструкцій з охорони праці на виробництві причетна й служба охорони праці, а саме:
— складає за участю керівників підрозділів підприємства переліки професій, посад, видів робіт, на які треба розробити інструкції з охорони праці; надає методичну допомогу під час їх розроблення;
— забезпечує підрозділи інструкціями з охорони праці;
— бере участь у розробленні інструкцій з охорони праці;
— контролює наявність у підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з переліком професій, посад, видів робіт і слідкує за вчасним внесенням до них змін.
В інструкціях мають бути такі розділи:
— загальні положення;
— вимоги безпеки перед початком роботи;
— вимоги безпеки під час виконання роботи;
— вимоги безпеки після закінчення роботи;
— вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
Вимоги інструкцій викладають відповідно до послідовності технологічного процесу, з урахуванням умов, у яких виконується цей вид робіт.
Складаючи текст інструкцій, треба керуватися такими принципами:
— текст інструкції має бути стислим, зрозумілим і не допускати різних тлумачень;
— в інструкції не має бути посилань на нормативні акти, вимоги яких враховано під час її розроблення.
Інструкції, що діють на підприємстві, розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складає служба охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга та інших), служби організації праці й заробітної плати.
Перелік інструкцій розробляється з урахуванням затвердженого на підприємстві штатного розпису. Цей перелік, а також зміни чи доповнення до нього в разі зміни назви професії, впровадження нових видів робіт чи професій, затверджені роботодавцем, спрямовуються в усі структурні підрозділи (служби) підприємства.
ВАЖЛИВО!
Загальне керівництво розробленням (переглядом) інструкцій на підприємстві покладається на роботодавця. Роботодавець несе відповідальність за організацію вчасного розроблення (перегляду) та забезпечення всіх працівників інструкціями.
Розробляють (переглядають) інструкції, що діють на підприємстві, безпосередні керівники робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, відділу, лабораторії, інших підрозділів підприємства), які несуть відповідальність за вчасне виконання цієї роботи.
Проекти інструкцій підписує керівник підрозділу-розробника та виконавець (автор) інструкції. Проект інструкції додатково підписують керівники енергетичної, механічної, технологічної служб, якщо в інструкції є вимоги з ремонту й експлуатації закріпленого устаткування. Перелік посадових осіб, з якими треба погоджувати проекти інструкцій, складає служба охорони праці, установлюючи і тривалість узгоджень.
Зміни до інструкції з охорони праці треба вносити у разі:
— виявлення неточностей, помилок, невідповідностей чинним нормативно-правовим актам з охорони праці;
— наявності нещасних випадків, інцидентів, аварій, розслідування яких показало, що в інструкції вимоги безпеки відображено не повною мірою;
— видання наказу (розпорядження), спрямованого на підвищення виробничої безпеки.
Інструкція, що діє на підприємстві, набуває чинності з дня її затвердження, якщо інше не передбачено наказом роботодавця. Інструкцію має бути введено в дію до впровадження нового технологічного процесу (початку виконання робіт), нового устаткування чи до початку роботи нового виробництва після відповідного навчання працівників.
Видає інструкції (копії) керівникам структурних підрозділів (служб) підприємства служба охорони праці з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій.
Інструкції видають працівникам на руки безпосередні керівники робіт під підпис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці під час проведення первинного інструктажу або вивішують на робочому місці.
Переглядають інструкції з охорони праці, які діють на підприємстві, в терміни, передбачені нормативно-правовими актами з охорони праці, на підставі яких їх розроблено, але не рідше одного разу на п’ять років, а для професій і видів робіт з підвищеною небезпекою — не рідше одного разу на три роки.
Інструкції переглядають:
— у разі зміни законодавства України про працю та охорону праці;
— у разі набуття чинності новими або переглянутими нормативно-правовими актами про охорону праці;
— за вказівкою директивних органів, організацій вищого рівня, органів державного управління і нагляду за охороною праці;
— у випадку аварійної ситуації або нещасного випадку, що спричинили потребу переглянути (змінити) інструкції;
— під час впровадження нових технологій, зміни технологічного процесу або умов праці, а також під час впровадження нових видів устатковання, машин, механізмів, матеріалів, апаратури, пристроїв і інструментів, видів енергії тощо.