Згідно до п.4 ст.1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно статті 35 Конституції України та Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу".
У зв’язку з цим громадяни, які були направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби, керівники підприємств, організацій, закладів тощо в яких працюють громадяни та до яких направляють громадян для проходження альтернативної служби, повинні керуватися Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу» та згідно статті 13 цього закону – Положенням про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби (далі Положення) затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066 (із змінами внесеними постановою КМУ від 13.03 2013 р.), Кодексом Законів про Працю України (далі КЗпП).
Керуючись п.3 ст.36 КЗпП та ст.21 Положення керівник підприємства, в якому працює громадянин направлений для проходження альтернативної (невійськової) служби, на підставі направлення повинен видати наказ про звільнення та відповідно до частини 1ст.47, ст.116 КЗпП та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 (із змінами) «Про трудові книжки працівників» повинен провести розрахунок з громадянином та видати йому трудову книжку.
Відповідно до ст.3 ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу» за громадянином, який проходить альтернативну службу,
зберігаються право на житлову площу, яку він займав до направлення
на службу, черговість на одержання житла за місцем проживання і
роботи, а також попередня робота (посада), яку він виконував
(займав) до направлення на службу, а в разі її відсутності - інша
рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою
працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. Він
користується переважним правом на залишення на роботі у разі
скорочення чисельності або штату працівників протягом двох років з
дня звільнення з альтернативної служби.
Щодо збереження попередньої роботи керівник підприємства може залишити посаду громадянина вакантною або на строк проходження ним альтернативної служби прийняти іншого працівника згідно п.2 ст.23 КЗпП. При укладенні трудового договору на визначений строк, цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівника, який звільнився з роботи в зв'язку з направленням на альтернативну службу). Саме необхідність збереження робочого місця працівника направленого для проходження альтернативної (невійськової) служби виступає умовою для укладання такого договору.
Припинення строкового трудового договору відбувається в разі спливу строку договору, у разі його дострокового розірвання на вимогу однієї зі сторін та в інших випадках, передбачених п.2 статті 36 та п.6 ст.40 КЗпП.
Керівник підприємства або уповноважений ним орган до якого направляються громадяни для проходження альтернтивної (невійськової) служби згідно ст.15 ЗУ Про альтернативну (невійськову) службу, п.2 ст.23 КЗпП та ст.27 положення, зобов'язаний укласти з громадянином, який прибув для проходження альтернативної служби, в установленому порядку письмовий строковий трудовий договір на строк альтернативної служби, забезпечити його зазначеною в направленні роботою і протягом п'яти календарних днів письмово повідомити про це відповідну місцеву держадміністрацію та надіслати їй корінець направлення.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (частина 2 ст.24 КЗпП, п.2 Постанови КМУ від 27.04.1993 р. № 301). Початком альтернативної служби вважається день, коли громадянин фактично приступив до роботи напідприємстві, в установі, організації, визначений наказом про прийняття на роботу( ст.16 ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу» та ст.34 Положення).
Згідно до ст.45 Положення у трудовій книжці громадянина, який проходить альтернативну службу, в графі 3 розділу "Відомості про роботу"
робляться відповідні записи за зразком згідно з додатком 5, що додається.
Альтернативна служба припиняється у разі закінчення строку її проходження або достроково за рішенням місцевої державної адміністрації. Місцева держадміністрація визначає день закінчення проходження альтернативної служби, враховуючи використання громадянином робочого часу протягом усього періоду служби. Рішення місцевої державної адміністрації щодо дострокового припинення альтернативної служби є обов'язковим як для власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, так і для громадянина (ст.20 ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу, статті 48, 49 Положення). Запис до трудової книжки, про припинення альтернативної служби здійснюється згідно додатка 5.
Відповідно до статей 3, 6, 15, ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу» громадянин України, який проходить альтернативну службу, користується всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, за винятками, визначеними ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу» та іншими законами України, відповідно до Конституції України, і виконує всі обов'язки громадянина України.
Звертаємо увагу!
Трудові відносини між громадянином, який проходить альтернативну службу, та підприємством, установою, організацією здійснюються на підставі письмового строкового трудового договору і регулюються законодавством про працю, за винятками, передбаченими цим Законом. Час перебування громадянина на альтернативній службі зараховується до його страхового стажу. Цей час також зараховується до безперервного стажу роботи і стажу роботи за спеціальністю за умови, якщо громадянин не пізніше ніж протягом трьох календарних місяців після звільнення з альтернативної служби приступить до роботи.
Громадяни, які пройшли альтернативну службу, на
військові збори не призиваються. У разі необхідності зазначені
громадяни та громадяни, які за релігійними переконаннями звільнені
місцевою державною адміністрацією від призову на військові збори,
можуть бути направлені для ліквідації наслідків аварії, катастрофи
чи стихійного лиха не більше ніж три рази (щоразу на строк до
шести календарних місяців) у межах віку, встановленого для
проходження військової служби в запасі. Питання трудових відносин
за основним місцем роботи у таких випадках регулюються
законодавством про військовий обов'язок і військову службу (ст. 24 ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу).
Контроль за організацією альтернативної служби здійснюється місцевими державними адміністраціями. У Станично-Луганському районі відповідальним за проходженням альтернативної служби є управління соціального захисту населення райдержадміністрації (ст. 26 ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу»).
Контроль за додержанням власниками підприємств, установ та організацій або уповноваженими ними органами законодавства про працю під час проходження громадянами України альтернативної служби здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про
працю - Управління Держпраці в Луганській області (ст.27 ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу»).