Об’єктивність розслідування нещасних випадків.
Головне призначення охорони праці полягає у створенні безпечних умов праці, контролі за дотриманням працівниками законодавчих вимог, що в свою чергу дає змогу запобігти травмуванню на виробництві. Якщо ж воно все ж трапилося, необхідно здійснити все можливе, щоб об’єктивно встановити причини нещасного випадку, зробити відповідні висновки та провести роботу щодо усунення небезпечної ситуації.
При настанні нещасного випадку створюється комісія, яка повинна досконально з’ясувати всі обставини події, правильно визначити причини та передбачити такі превентивні заходи, які дадуть можливість запобігти виникненню подібних нещасних випадків надалі. Об’єктивність розслідування залежить як від фахового рівня членів комісії, насамперед її голови, так і взагалі від наміру представників роботодавця встановити істину.
Аналіз виробничого травматизму засвідчує, що за висновками комісій з розслідування нещасні випадки здебільшого відбуваються внаслідок невиконання потерпілими вимог інструкцій з охорони праці або їх особистої необережності. Однак, такі висновки, на превеликий жаль, не завжди є об’єктивними. Не обґрунтоване покладання вини на потерпілу особу може позначитись у подальшому на розмірі страхових виплат, оскільки законодавством передбачено зменшення одноразової допомоги внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці.
Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» на роботодавця покладено обов’язки щодо організації проведення розслідування нещасних випадків, а також урегульовані права потерпілого щодо оскарження висновків комісії.
Контроль за своєчасним та об’єктивним проведенням розслідування нещасних випадків, вжиттям заходів щодо усунення їх причин здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та її робочі органи, а також профспілки, а за їх відсутності — уповноважена найманими працівниками особа.
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначається Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.
Відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, пропонуємо наступні дії роботодавця після отримання повідомлення про нещасний випадок (далі – Порядок):
1. Переконатися в правильній організації надання першої медичної допомоги потерпілому та забезпеченні (за необхідності) його доставки до лікувально-профілактичного закладу.
2. Переконатися у збереженні обстановки на робочому місці та устаткування в такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку(якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків).
3. Зібрати першочергові відомості: про потерпілого (рік народження, стать, професія, загальний стаж, стаж за фахом, сімейний стан, кількість дітей та роки їх народження, попередній діагноз, домашня адреса); про місце нещасного випадку; про обставини та попередні причини нещасного випадку.
4. Визначити порядок розслідування (звичайне або спеціальне).
5. Повідомити протягом години з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок за встановленою формою Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок
6. Підготувати запит на медичний висновок щодо ступеня тяжкості травми до медзакладу, який у термін до однієї доби з моменту надходження запиту має надати висновок.
7. Наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше трьох осіб, в т.ч. представник Фонду. До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.
8. Комісія зобов’язана розслідувати нещасний випадок протягом трьох робочих днів: обстежити місце нещасного випадку; одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію; визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону працю, розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти в п’яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі-акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 Порядку та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1(далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 до Порядку.
9. Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі
незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої
думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід’ємну
частину.
10. У разі виникнення потреби строк розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням з органом Держпраці.
11. Затвердити примірники актів форми Н-5 і форми Н-1.
12. Зареєструвати нещасний випадок у журналі за формою згідно з додатком 7 Порядку.
13. Примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби надсилаються
роботодавцем:
- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці або посадовій особі (спеціалістові), на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці підприємства,
працівником якого є потерпілий;
- потерпілому або уповноваженій особі, яка представляє його інтереси;
- Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
- територіальному органові Держпраці за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок.
- первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо профспілка на підприємстві відсутня.
14. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого
внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, роботодавець, який бере на
облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за
формою Н-2 згідно з додатком 8 Порядку і в десятиденний строк надсилає його
організаціям і особам, яким направлялися акти за формою Н-5 і Н-1.
Примірники актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом), разом з матеріалами розслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства передаються його правонаступникові, який бере на облік нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства – до державного архіву.
Про людей слід думати не тільки коли щось сталося, а впродовж всієї трудової діяльності. Створення належних умов праці, проведення навчання, інструктажів з охорони праці, забезпечення спецодягом, правильне прийняття на роботу, сплата єдиного внеску за всіх працюючих - запорука належного соціального захисту працівників та спокій для керівників.