Проект USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» («Агросільрозвиток»), що здійснюється компанією «Кімонікс Інтернешнл Інк»., оголошує про початок річної програми надання грантів у межах свого Фонду стратегічних інвестицій (APS) №01. Запрошуємо зацікавлені підприємства надсилати концепції проектів для інвестування діяльності, спрямованої на збільшення доданої вартості у плодоовочевому та м’ясомолочному секторах, впровадження нових технологій переробки та післяврожайної обробки продукції, впровадження міжнародних стандартів якості та безпечності сільськогосподарської продукції, розширення ринків її збуту.
Гранти за цією програмою надаватимуться:
• малим і середнім підприємствам і підприємцям – виробникам сільськогосподарської продукції (МСП);
•сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам (СОК) та їх об’єднанням;
• малим і середнім підприємствам (МСП) в сфері агропромислового сектору (переробка, логістика, збут, тощо);
• галузевим сільськогосподарським асоціаціям
Загальною метою цієї програми грантів є розширення ринків збуту та збільшення доданої вартості продукції МСП та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Проект насамперед підтримає такі пропозиції, які слугуватимуть моделями найкращої практики для реплікації та розширення в майбутньому.
Конкретні цілі програми включають:
1) заохочення інвестицій у нові технології, модернізацію інфраструктури (післяврожайної діяльності, первинної переробки, зберігання, пакування, сушіння, засолювання, консервування, тощо);
2) удосконалення холодного ланцюга/логістики з метою зменшення втрат після збору врожаю;
3) заохочення інвестицій МСП у розробку нових продуктів, удосконалення процесів/системи збуту, тощо відповідно до вимог ринку;
4) впровадження міжнародних стандартів якості та безпечності сільськогосподарської продукції (стандарти Global GAP, HACCP, інші);
5) створення нових та/або розширення напрямків діяльності діючих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
6) створення нових робочих місць та підвищення продуктивності праці.
Очікувані результати/ індикатори виконання програми:
Кожен грант повинен безпосередньо сприяти і забезпечити досягнення принаймні чотирьох з п’яти зазначених нижче результатів:
1) впровадження нових технологій виробництва, переробки та післяврожайної обробки сільськогосподарської продукції та, як результат, підвищення продуктивності щонайменше на 15%;
2) збільшення частки продукції, що реалізується на організованих ринках, у секторі овочів та фруктів на 5%, молока на 10%, м’яса на 3%;
3) впровадження міжнародних стандартів якості та безпечності сільськогосподарської продукції та забезпечення не менше ніж 50% збуту продукції за міжнародними стандартами;
4) залучення додаткових інвестицій (власні кошти; зовнішні інвестиції; кошти програм державної підтримки та місцевих бюджетів; донорського співфінасування, крім коштів USAID), лізингу або кредитів для придбання нового технологічного обладнання та модернізації свого виробництва у розмірі не менше суми гранту;
5) створення не менше одного нового робочого місця на 10 працюючих, з яких щонайменше половина будепередбачена для працевлаштування жінок та/або представників вразливих груп (тобто груп людей, які наражаються на більш високий ризик бідності та соціальної ізоляції, ніж населення в цілому, таких як етнічні і сексуальні меншини, внутрішньо переміщені особи, інваліди, бездомні, особи, що намагаються подолати зловживання забороненими речовинами. Всі зазначені особи часто стикаються із труднощами, такими як низький рівень освіти, безробіття або зайнятість, що не відповідає рівню кваліфікації, які можуть призвести до ще більшого соціального виключення).
Проект «Агросільрозвиток» планує надати протягом 2017 року приблизно 30 млн. гривень в рамках цього Річного програмного запиту (APS) через 25 запланованих грантів. Очікується, що сума кожної грантової угоди може коливатися в межах від 650 тис. грн. до 3 млн. грн., але кінцева сума залежатиме від грантової діяльності та остаточних переговорів і може виходити за межі цього діапазону. Очікується, що термін дії будь-якої грантової угоди за даним запитом не перевищуватиме 12 місяців.
Заявки на гранти за даним запитом приймаються до 27 грудня 2017 року та розглядатимуться по мірі надходження.
Усі питання щодо цього оголошення просимо надсилати Дмитру Бєлону, менеджеру грантів, на електронну адресу: [email protected]. На прохання заявників проект USAID «Агросільрозвиток» допомагатиме заявникам зрозуміти процедуру подання заявок і може надати консультацію щодо підготовки заявки.
Вимоги до реципієнтів, цільові ланцюжки доданої вартості та географічні зони, у підтримці яких найбільше зацікавлений проект, процедуру подання заявки, критерії відбору та іншу важливу інформацію про цю грантову програму проекту USAID «Агросільрозвиток» дивіться у Річному програмному запиті №.01.
Для того, щоб дати відповідь на запитання потенційних отримувачів грантів, проект USAID «Агросільрозвиток» час від часу проводитиме семінари, де пояснюватиме процедури і вимоги проекту щодо підготовки заявки і реалізації грантів. Перший семінар планується провести в лютому 2017 р. Точну дату буде повідомлено додатково через ті самі інтернет-сторінки, на яких розміщений цей Річний програмний запит. Семінари проводитимуться у офісі проекту USAID «Агросільрозвиток», або, на запит учасників конкурсу, в іншому регіоні чи дистанційно – у формі веб- або скайп конференції.
Зацікавлені заявники, які відповідають критеріям прийнятності (див. Розділ ІІІ Річного програмного запиту) та бажають взяти участь у семінарі, повинні підтвердити свою присутність, надіславши прізвище, ім’я та по-батькові учасника і назву організації на адресу [email protected]. Присутньою на семінарі може бути лише одна особа від кожної організації.
http://sbiz.club/7094/granty-vid-proektu-usaid-pidtrymka-agrarnogo-silskogo-rozvytku/
Що дасть Україні моніторинг земельних відносин
В
Україні буде здійснюватися регулярний моніторинг ключових показників у сфері землекористування. І ця інформація буде доступна громадянам. Відповідне рішення вже прийняли в уряді. Які наслідки воно матиме для учасників земельного ринку?
Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України". В уряді нагадали: у форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром у 2015 році за підтримки Світового банку. Тоді дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мін’юсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації. Відповідно до постанови, з 1 вересня цього року впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.
Цього разу будуть акумулюватися групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, кількість та площа ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.
Моніторинг і "техзавдання"
Як відзначив у коментарі сайту аналітик Андрій Вігірінський, ідея моніторингу – в тому, щоб мінімізувати ризики, пов'язані як з можливостями незаконного використання, заволодіння земельними ділянками юридичними та фізичними особами, які не мають на них права, так і з метою мінімізації можливостей ухилення від оподаткування, плюс наявність єдиного інформаційного ресурсу/бази даних, яка дасть можливість тим самим контролюючим органам та органам місцевого самоврядування володіти повнотою інформації щодо того чи іншого об'єкту, без необхідності оформлювати звернення/запити до органів. Це захист прав власників, користувачів, держави.
"Бачимо, що є прагнення об'єднати інформацію щодо земельних відносин, у тій чи іншій частині реалізації правомочностей щодо неї, якою володіють різні органи державної влади. У першу чергу, інформацію про те, кому, що належить у якому обсязі, в яких межах, чи оформлено правоустановчі документи, на якій підставі тощо. Хто володіє земельною ділянкою, дані реєстрації угод щодо угідь, зміни власників, користувачів", – уточнив аналітик.
Далі за планом проведення моніторингу – узагальнення інформації щодо фіскальних навантажень, нараховані-сплачені податки, судові спори. Це теж важлива інформація, наголосив експерт, адже часто бачимо тільки результат розгляду справи у суді у вигляді рішення, яке породжує права та обов'язки.
"Якщо обмін інформацією чи її внесення будуть оперативними, це спрацює на упередження неправомірних посягань на земельну ділянку через судовий процес, це можна буде попередити ще на стадії судового розгляду", – констатував Вігірінський.
Не менш важливим є облік інформації про порядок відчуження земельних ділянок через аукціони, торги, приватизацію тощо.
Положення проекту Закону України про держбюджет на 2018 рік передбачають проведення грошової оцінки земель с/г призначення, а це дає нам підстави розуміти, що Україна готується до скасування мораторію на продаж такого типу земельних ділянок, тим самим закладаючи основи ринку землі, наголосив аналітик.
"Ініціатива, визначена постановою, має велике значення: на її основі у подальшому можна буде відслідковувати і земельні відносини, пов'язані з купівлею/продажем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у тому числі і для громадян, і для суспільства в цілому. Така інформаційна система дозволить моніторити і рівень цін, і покупців, і обсяги реалізації",– уточнив він.
Важливими будуть саме дотримання принципів функціонування цього порядку, актуальність та оперативність надання відомостей та інформації, яка у ньому відображатиметься. В ідеалі, коли процес буде доведено до автоматизму, дані будуть оновлюватись постійно, відомості щодо земельної ділянки будуть відображатись актуально на момент запиту, а не з часовим лагом у декілька днів/місяців, необхідних для відповіді від кожного органу.
Моніторинг і перспектива
Віце-президент холдингу AgroGeneration, директор компанії Sigma Bleyzer Вадим Бодаєв запевнив, що моніторинг потрібен в будь-якому випадку. Це ще не реформа, але об'єктивна необхідність для її проведення, для запуску нормального механізму ринкових відносин на ринку землі.
"Немає закону – реформи немає. Закон визначає питання відносин учасників ринку землі та умови продажу або не продажу землі. Але моніторинг потрібно робити, щоб розуміти, в якому стані ми зараз перебуваємо. Тому що отримати об'єктивне розуміння, кому яка земля належить, і хто яку діяльність веде і що з нею відбувається — практично неможливо", — відзначив Бодаєв.
Він уточнив: дані про приватних власників землі частково є у відповідному реєстрі, але і він далеко не об'єктивний (зокрема, є багато людей, які не оформили свою земельну власність з різних причин, є багато померлих власників – і це масивні обсяги землі).
"З іншого боку, є власник держава, чия земля перебуває у власності або в розпорядженні державних підприємств. І ми не розуміємо, що ці підприємства роблять із землею. Там якраз найбільші проблеми: тіньовий обіг, тому що землю здають в суборенду, а кому, як, за які гроші, і де ці гроші – це найголовніше питання. Сьогодні ніхто не знає, скільки у держави в обробці землі. Для цього треба робити моніторинг",— пояснив Бодаєв.
Він також констатував, що нормального реєстру землі, де видно всіх її власників, приватних і державних, досі немає, хоча на це виділялися гроші в тому числі і міжнародних організацій. Але, на думку експерта, це не має стати на заваді моніторингу. "Він буде робитися за фактом. Наприклад, у районної влади є розуміння. Це ж легко зрозуміти на місці – хто так чи інакше працює з тією чи іншою землею. І так само об'єктивно можна зрозуміти — де які є накладки, і намагатися їх вирішувати. Це і є завдання", – уточнив Бодаєв.
Труднощі і часові межі
На першому етапі будуть труднощі в реалізації, відзначив Андрій Вігірінський. Причина – кількість суб'єктів інформаційної взаємодії та інформаційних даних є значною, а також обсяг даних, якими вони повинні обмінюватись, теж чималий. Як ми знаємо, з великими даними державі часто важко впоратись, особливо якщо існує спротив (згадаймо ефективність наповнення того ж реєстру власників землі).
Але нині прийшов час таки впроваджувати моніторинг далі, впевнений Вадим Бодаєв. Він пояснив: в результаті спроб щось врегулювати після "дикого" періоду, безорганізаційного, намагаємося побудувати цю систему. А не можемо в цей момент її навіть описати. Побудувати щось нове неможливо, тому що маса запитань без відповідей. Тому зараз відкотилися назад – щоб дати відповіді на ці запитання, після яких можна почати реформу.
"У Кабміні зрозуміли, як це почати?" – поцікавились ми. "А Кабмін – це ми і є, як і Верховна Рада", – наголосив експерт. Він нагадав, окремі політики вже давно пропонували провести референдум з питаннь про ринок землі. Але це як проводити референдум в дитсадку на тему "Чи є життя на Марсі". З одного боку – так, дізналися б думку суспільства. З іншого – як люди, які не розуміють тему, можуть щось вирішувати? Тому цей етап підготовки, дискусій і суперечок повинен був мати місце. Наступний крок на цьому шляху – якраз зрозуміти, скільки у нас землі і хто нею керує, на ці питання і має дати відповідь моніторинг. Наступний крок буде – зрозуміти, яка вартість оренди, ціна цих відносин.
Згідно із задумом урядовців, до 31 березня 2018 року Міністерство аграрної політики та продовольства повинне оприлюднити інформацію про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин на своєму офіційному веб-сайті і надати Кабінету Міністрів України звіт про результати.
Причому, уточнив Бодаєв, результати моніторингу земельних відносин, які отримає держава, не будуть істиною в останній інстанції, адже все залежатиме від методик оцінки.
"Але це вже буде набір інформації, з яким експертне співтовариство зможе працювати і критикувати, в разі потреби. А сьогодні всі фантазують на ці теми, наводячи приклади інших країн. Ці приклади – необхідний об'єкт для вивчення, але в Україні вже сформувалися свої взаємини, і просто взяти будь-яку модель і перенести нам – неможливо. Нам потрібно будувати свою",– наголосив експерт.
Як саме будувати – досі немає єдиного плану. Але є велике сподівання, що моніторинг сприятиме його розробці.
Світові експортні ціни на пшеницю впали
З
а даними останнього Моніторингу та аналізу цін (FPMA), який виходить щомісяця, міжнародні ціни на пшеницю знизилися в серпні. Ціна на базисну американську пшеницю різко впала після зростання, яке тривало протягом 3 місяців поспіль, і склала в середньому 202 долара США за тонну, що майже на 16 % нижче, ніж у липні, але на 8% вище показника відповідного місяця минулого року.
Тиск у зв'язку зі збором урожаю та сприятливими прогнозами пропозицій на світовому ринку, зокрема, в результаті зростання прогнозу виробництва у Чорноморському регіоні, знизив ціни, незважаючи на небезпеки щодо скорочення запасів високоякісного зерна. В Аргентині, незважаючи на перегляд сівозмінної площі в бік скорочення, ціни залишилися на 12%нижчими, ніж у минулому році.
Що стосується регіону СНД (Європа та Азія), то в серпні ціни на пшеницю та пшеничне борошно в цілому залишалися стабільними; ціни на картоплю продовжували знижуватися.
В Казахстані, одному з основних експортерів регіону, експортні котирування пшениці залишилися на рівні попередніх місяців, що в основному відображає низьку торгову активність перед початком поставок з основного урожаю 2017 року, збір якого нещодавно розпочався, і очікується на хорошому рівні.
В Російській Федерації експортні та внутрішні ціни на пшеницю та пшеничне борошно в серпні знизилися в зв'язку з початком збирання урожаю. Оцінки виробництва в цьому році були переглянуті в бік збільшення в зв'язку з ростом очікуваної урожайності після випадання сприятливої кількості осадків.
В Україні ціни на пшеницю були стабільними або дещо укріпилися у серпні через слабкі продажі з боку фермерів і побоювання щодо скорочення запасів високоякісного зерна.
В країнах-імпортерах регіону ціни на пшеничне борошно також були в цілому стабільними.
Нечувана щедрість: на підтримку АПК пообіцяли 20 млрд
У
країна наступного року зможе направити більш як 20 млрд грн на підтримку аграрного сектора, при цьому пріоритетними напрямками стануть підтримка дрібних і середніх сільгоспвиробників і розвиток тваринництва, повідомив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман в парламенті.
"Акцент бюджету 2018 року - це безпрецедентна підтримка аграрних виробників, причому малих і середніх. Ми будемо вводити реальну підтримку українського фермерства, будемо відновлювати тваринницький комплекс країни, і ви побачите, що ми зможемо разом з вами туди залучити більше 20 млрд грн вже в наступному році", - сказав прем'єр.
Гройсман не уточнив джерела цієї фінансової допомоги. Згідно з проектом державного бюджету на 2018 рік, витрати на аграрну галузь у наступному році зростуть на 16% - до 7,3 млрд грн. Так, уряд пропонує виділити 1 млрд грн на реалізацію програми підтримки українського фермерства.
Крім того, Кабмін планує направити 2 млрд грн на виплату бюджетних дотацій українським сільгоспвиробникам, які займаються насамперед рослинництвом, тваринництвом і ягідництвом. Ще 1 млрд грн піде на реалізацію програми компенсації аграріям 20% вартості придбаної сільськогосподарської техніки українського виробництва.
Також Кабмін планує виділити 2,3 млрд грн на стимулювання українського тваринництва.
За матеріалами: УНІАН
Ціни на молоко активно ростуть
З
акупівельні ціни на молоко у вересні демонструють підвищений тренд. Цьому слугує ряд факторів: основним із них залишається активний експорт та зростання цін на масло у світі, девальвація гривні, яка спостерігається з кінця серпня місяця, що дає можливість вигідніше експортувати. Крім того, нестача молока на ринку, особливо, якісного. Сезонність вже показує свій безпосередній вплив. Про це повідомила аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Яна Музиченко.
За результатами восьми місяців виробництво молока усіх видів скоротилося на 0,9%, до 7 млн 171,7 тис. тонн. Зокрема, у серпні було вироблено 1 млн 28,3 тис. тонн молока усіх видів, що на 47 тис. тонн менше, ніж у липні. Така тенденція буде посилюватися й надалі.
Крім того, цьогоріч фермери зіштовхнулися з новою перешкодою, яка стримує їх розвиток — проблеми в заготівлі грубих кормів. Посушливі весна та літо, не дали їм пройти повні фази розвитку і урожайність силосної кукурудзи та сінажу значно знизилася. Підсилює занепокоєння той факт, що ринку грубих кормів в Україні взагалі немає. Тому фермери можуть вирішити це питання двома способами: скорочувати поголів’я, шляхом вибракування непродуктивних корів, або скорочувати частку грубих кормів в раціоні на користь концентрованих, а це плюс на собівартості та мінус на здоров’ї тварин.
За результатами опитування 15 вересня, середньозважена ціна по ринку на екстра ґатунок склала 9,40 грн/кг (з урахуванням ПДВ), що на 29 коп. вище ціни фіксованої два тижні тому. Найвищий ціновий діапазон спостерігається у Північному регіоні — 8,50-9,65 грн/кг.
Вищий ґатунок за аналізований період подорожчав на 10 коп. — до 8,40-8,50 грн/кг. Центральний регіон отримує найвищу ціну — 8,94-9 грн/кг.
За перший ґатунок в середньому платять 8,16, що на 18 коп. вище початку місяця. Східний регіон показує максимальні ціни — 7,70-8,22 грн/кг.
До кінця місяця деякі господарства ще планують переглядати ціну, що може змінити загальну картину за місяць. Але вже зараз можна сказати, що ціни будуть вищі. Виробництва молока буде йти на спад, а от експорт, навіть якщо й дещо призупинить ріст, буде в плюсі. Ціни на масло, за очікування міжнародних експертів продовжать рости.
Наразі, Україна показує досить активний приріст цін на молоко, в той час, як у світі темпи більш помірні, хоча ми все ще перебуваємо нижче світового рівня. Але й на початку весни спостерігалося таке падіння ціни, яке у них не відмічалося. За підсумками серпня ціна на молоко в ЄС склала 35,07 євро/100 ЕСМ (попередні дані). В Новій Зеландії за липень середня ціна склала 33,42 євро/100 кг ЕСМ. Середня ціна у світі на молоко, за даними IFCN, у серпні скала 32,6 євро/100 кг ЕСМ. В Україні 100 кг молока за серпень коштувало 26,37 євро, а станом на 15 вересня 27,89 євро/100 кг ЕСМ.
В Україні продовжує дорожчати м'ясо
В
період з 11 вересня по 20 вересня ціни на різні види м'яса продовжували зростали, хоча вже й не так стрімко, як раніше. Так, на сьогоднішній день 1 кг яловичини в Україні коштує майже 111 грн., що на 1,04% більше ніж 10 днів тому. Якщо ж порівняти з аналогічним періодом серпня, то ріст ціни становить 3,5 %.
Про це повідомляє Аналітичний департамент УАК, спираючись на дані Державної служби статистики.
Ціна курятини також зросла. З початку звітного періоду вона піднялася на 30 коп., або на 0,5% і тепер кілограм в середньму можна купити за 55,31 грн. Порівняно з 21 серпням курятина подорожчала на 3,9%
А от ціна на свинину, порівняно з минулим звітом, майже не змінилася і становить 104,17 грн/кг, проте порівняно з аналогічними даними за серпень вартість цього продукту піднялася аж на 5,2%.
Рекордсменом у подорожчанні за звітний період стало сало, ціна на яке зросла аж на 4,3% і тепер в середньому становить 57,45 грн/кг, тоді як 21 серпня воно коштувало 49,6 грн/кг (+15,8%)
Черкаський «Азот» зупинив виробництво карбаміду та скоротив випуск аміаку
П
ідприємство «Азот» (м.Черкаси) зупинило виробництво карбаміду і скоротило випуск аміаку.
У той же час, випуск аміачної селітри триває. З огляду на попит і цінове зростання на нітрат амонію, зупиняти його виробництво недоцільно.
Із зупинкою карбаміду можна очікувати надлишку аміаку на черкаському «Азоті». Імовірно напівпродукт буде спрямований на «Рівнеазот», що працює на привізному аміаку. Відомо, що для рівненського підприємства Ostchem шукав аміак у різних виробників за кордоном. Припускають, що на заводі запаси аміаку недостатні, а обсяг, що вивільнеться в Черкасах, стане хорошою сировинною базою для «Рівнеазоту».
Так, аміак останнім часом дорожчає на світових експортних ринках, а його пропозиція обмежена. В українських підприємств вже виникали труднощі із закупівлею аміаку в вересні.
Аграрний комітет ВР підтримав підвищення в 10 разів внеску для участі в аукціонах з оренди землі
К
омітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту підвищити в 10 разів розмір гарантійного внеску, який стягується з учасників аукціонів із придбання права на оренду землі.
Як повідомив голова парламентського підкомітету з питань земельних відносин Олег Кулініч, відповідний проект закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності" (№7060) аграрний комітет підтримав на засіданні в середу.
О.Кулініч зазначив, що наразі гарантійний внесок для участі в земельних аукціонах становить 5% від річної орендної плати. Він уточнив, що такий розмір внеску дає змогу брати участь в аукціоні особам, які свідомо мають намір його зірвати й не допустити передання в оренду певної ділянки землі, в якій вони зацікавлені. Отже, результати майже чверті аукціонів анулюються, стверджує народний депутат.
Він також повідомив, що крім цього проект закону передбачає зменшення розміру земельної ділянки, яку можна безкоштовно приватизувати для ведення особистого господарства - з 2 га до 1 га. Крім того, документ забороняє протягом семи років змінювати цільове призначення землі, яку держава безкоштовно передала для особистого користування.
Законопроект також визначає перелік осіб, які мають право на безкоштовну приватизацію землі для ведення особистого господарства, - це учасники бойових дій і працівники соціальної сфери села.
За словами О.Кулініча, законопроект також передбачає, що 50% земель сільськогосподарського призначення, права на оренду яких продаються через аукціони, мають передаватися в оренду тим особам, які планують створення і розвиток фермерських господарств.
Як повідомлялося, група народних депутатів України 4 вересня цього року зареєструвала у Верховній Раді законопроект, який скасовує безкоштовну приватизацію землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого господарства, а натомість вводить аукціони з передання земельних ділянок в оренду з правом викупу.
Право безкоштовної приватизації земель для ведення особистого господарства автори законопроекту пропонують залишити за працівниками соціальної сфери, які працюють у сільській місцевості, ветеранами війни та власниками будівель, розташованих на земельній ділянці. При цьому документ дозволяє для ведення городництва поза аукціонами передавати в оренду не більше ніж 0,6 га землі.
Згідно з чинним законодавством, кожен громадянин України має право безкоштовно отримати від держави або територіальної громади до 2 га землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого господарства.
Наразі в державній власності перебувають 10,4 млн га землі, з яких 2,5 млн га - у запасі, 3,2 млн га - у власності державних підприємств і організацій, решта - в оренді.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Ostсhem обіцяє погасити борги перед аграріями до початку посівної
В
еликий виробник добрив Ostсhem, що входить в Group DF Дмитра Фірташа, розраховує на продовження роботи своїх заводів за давальницькою схемою з Аграрним фондом і повне погашення боргу перед аграріями до весни 2018 року.
Про це повідомив керуючий директор Group DF Борис Краснянський.
"Ми знаходимо шляхи, щоб поступово гасити ці борги, але і щоб нам не довелося зупинити заводи. За декілька місяців ми вже погасили понад 300 млн грн. Думаю, до завершення сезону осінь-зима – до весни – ми погасимо цей борг", – сказав Краснянський.
Топ-менеджер нагадав, що борг у розмірі близько 2 млрд грн виник після зупинки заводів в лютому, коли їм була припинена поставка природного газу.
"Ми намагаємося працювати з усіма кредиторами. Не з усіма це легко виходить, але з ким працюємо, рухається добре: більшість з наших кредиторів розуміють це і працюють з нами успішно", – сказав керуючий директор Group DF.
Краснянський уточнив, що співпраця Ostсhem з державним "Аграрним фондом", розпочата в червні 2017 року, триває і має хороші перспективи для продовження.
"Фонд купує добрива заздалегідь і у нього посилюється важіль у взаєминах з аграріями, заводи отримують роботу, а ринок (який не настільки багатий, щоб авансувати такого роду речі) заздалегідь насичується добривами", – пояснив керуючий директор Group DF.
Як повідомлялося, три хімічні заводи, які входять в групу Ostсhem, зупинили роботу в лютому через припинення газопостачання з боку НАК "Нафтогаз України" з причини відсутності коштів для передоплати за паливо.
При цьому сільгосптоваровиробники тоді вже внесли передоплату за добрива на загальну суму близько 2 млрд грн.
ПАТ "Аграрний фонд" в червні 2017 року замовив на 1 млрд грн міндобрив у групи компаній Ostсhem, що дозволило трьом підприємствам групи відновити свою роботу. Зокрема, 16 червня відновив роботу ПАТ "Азот" (Черкаси), 5 липня - ПАТ "Рівнеазот", а 7 липня - ПРАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот".
23-24 листопада відбудеться міжнародна продовольча виставка Ukrainian Food Expo
23-24 листопада 2017 року у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» вперше відбудеться міжнародна виставка продовольчої продукції Ukrainian Food Expo. Інформаційним партнером заходу виступає ІА AgroNews.ua.
В останні роки назрівала гостра необхідність проведення в Україні виставки, яка б об'єднала всі продовольчі сектори на одному бізнес-майданчику для продуктивної співпраці з українськими та іноземними закупівельниками. Рада з питань експорту продовольства (UFEB) створює такий майданчик на виставці Ukrainian Food Expo і запрошує до участі переробників продовольства, виробників сільськогосподарської продукції, постачальників технологій, обладнання та послуг для харчової промисловості.
Тематика виставки охоплює всі напрямки харчової промисловості: м’ясну, молочну, кондитерську, олійножирову, фруктово-овочеву, бакалійну, напої, соуси, рибопродукти та багато іншого. Родзинкою заходу стануть дві окремі експозиції (окремі групи стендів) для учасників з найбільшим експортним потенціалом – виробників органічної та нішевої продукції.
Серед відвідувачів виставки – іноземні трейдери та дистриб’ютори, великі торговельні мережі, мережі магазинів формату «біля дому», представники інших сфер роздрібної торгівлі, товарних продовольчих ринків, оптово-роздрібних продовольчих складів та баз, закладів громадського харчування, логістичні компанії, а також кінцеві споживачі.
Компанія-учасник отримає беззаперечні перевагивід участі в Ukrainian Food Expo:
- безпосередній контакт з різними групами потенційних клієнтів в одному місці протягом двох днів;
- використання окремо облаштованої зони для бізнес-переговорів, що дасть можливість комплексно провести переговори з усіма групами бізнес-відвідувачів;
- контактування більш ніж з 30-ма іноземними делегаціями та торговельними місіями, що є значною економією часу на самостійний пошук іноземних покупців;
- можливість познайомити кінцевого споживача з вашим брендом під час дегустації та прямого продажу в зоні ярмарку-продажу, яка буде діяти в рамках виставки.
Компанія, яка братиме участь у виставці зі стендом, отримує можливість заздалегідь підготуватися до бізнес-зустрічей та провести результативні переговори у спеціально облаштованій бізнес-зоні, а саме: попередньо забронювати час та день, домовитися через організатора виставки про зустріч з тими представниками українських та іноземних компаній, з якими є потреба зустрітися. У бізнес-зоні передбачено окрему секцію для переговорів по органічній та нішевій продукції з українськими за іноземними закупівельниками.
У рамках виставки пройде третій міжнародний Конгрес експортерів продовольства UkrainianFood 2017, а також тематичні конференції та семінари з упаковки та технологій переробки харчової продукції.
Реєструйтеся на участь або відвідування виставки вже зараз!
Сайт виставки ufexpo.com.ua.
За детальною інформацією звертайтеся:
Оксана Березовська
тел .: +380 67 443-24-38
+380 50 144-86-11
e-mail: [email protected]
Анастасія Павлюк
тел .: +380 67 470-82-31
e-mail: [email protected]