Молочний апокаліпсис: чи стане українська молочка дорожчою після переходу на стандарти ЄС?

Відповідно до умов Угоди про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язана дотримуватися європейських стандартів якості харчової продукції. До продуктів, які мають обмеження на допуск до полиць магазинів, відноситься і молочна продукція. До продажу допускаються тільки молочні продукти трьох сортів: екстра, вищого і першого. Те молоко, яке жителі українських сіл звикли здавати на переробку на молочні заводи, відноситься до другого сорту. 

З 1 січня 2018 року Україна повинна була перейти на європейські стандарти якості молочної продукції. Відповідно до цього рішення, жителям сіл було заборонено здавати «домашнє» молоко на заводи і продавати його на ринках через те, що воно не відповідає санітарно-гігієнічним нормам якості ЄС і є молоком «другого сорту».

Відзначимо, що в Євросоюзі немає поділу сирого коров’ячого молока на сорти – все воно повинно відповідати класу «екстра».

«Молоко другого сорту, тобто молоко, яке не охолоджується і не проходить фільтрацію після доїння, є сировиною, яку важко переробляти в якісну продукцію. При цьому всі сучасні переробники, які оновили обладнання та виробляють молоко екстра-якості, тобто за європейськими стандартами, не можуть працювати з молоком другого сорту», – пояснює директор Департаменту агропромислового комплексу Тернопільської ОДА Віталій Луй.

У зв’язку з тим, що жителі українських сіл забезпечують молоком 75% українського ринку, таке рішення викликало хвилю невдоволення серед населення та акції протесту з боку сільських жителів.

Експерти в аграрній галузі відзначають, що таке рішення може стати вироком для багатьох жителів сіл, для яких молоко – єдине джерело доходу.

«Даною відмовою ми відріжемо такий соціально важливий шар, як населення в селах. Сьогодні молоко для селян – це єдине джерело надходження готівки», – говорить голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

У підсумку, Верховна Рада поспішила внести зміни в прийняту постанову, відтермінувавши перехід на нові норми якості на 1 липня 2018 року.

Головною перевагою «домашнього» молока є його вартість. Вона приблизно на 30% нижче, ніж у заводської продукції. Молочні заводи також роблять вибір на користь молока, яке здають селяни. Воно на 40% дешевше молока з фермерських господарств. А крім того, молока, виробленого на фермерських господарствах, вкрай мало, щоб забезпечити потреби українських виробників.

До закінчення перехідного періоду залишилося зовсім небагато часу. За решту 5 місяців жителям сіл потрібно вирішити два важливих питання, від яких залежить якість молока. По-перше, придбати спеціальні апарати для доїння (це дозволить уникнути контакту молока з руками і повітрям). По-друге, обзавестися установками для миттєвого охолодження молока (якщо протягом двох годин молоко не охолоджується до 4 °С, в ньому починають розвиватися хвороботворні бактерії).

Якщо ці питання не будуть вирішені, то від прибутку селянам доведеться відмовитися. Разом з тим, ціни на «якісне молоко», мабуть, залишаться на колишньому рівні. Сьогодні заводи готові купувати у селян молоко за ціною 2,5 гривні за літр.

Директор Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко вважає, що ситуація, що склалася, обов’язково призведе до зростання цін на молочну продукцію. Протягом 2017 року молочні продукти подорожчали на 26%, і ціни продовжують рости. За прогнозами експертів, в 2018 році вартість «молочки» буде збільшуватися на 2-3% щомісяця.

Можливо, що виходом з ситуації, що склалася, могло б стати створення кооперативів із виробництва молока. Сьогодні їх в Україні дуже мало, але це також вимагає вкладень. Грошей на підтримку приватних молочних господарств у уряду немає. При цьому на підтримку тваринництва в бюджеті 2018 року уряд передбачив допомогу в розмірі близько 2 млрд гривень. Але раціональність витрачання цих коштів викликає безліч нарікань. Досить згадати той факт, що в 2017 році два великі агрохолдинги отримали дотацій від держави більше, ніж всі інші аграрні підприємства України, разом узяті.

Незважаючи на «молочні проблеми», з 10 січня 2018 року Єврокомісія надала десяти українським виробникам молочної продукції доступ на ринок ЄС. Про це повідомила на своїй сторінці в Facebook заступник міністра аграрної політики і продовольства Владислава Рутицька: «Для деяких наших підприємств відкритий експорт молока і молочних продуктів в ЄС. Вони зможуть експортувати свою продукцію вже з 10 січня. Таким чином, ми зробили ще один крок по диверсифікації поставок молочної продукції».

У список, опублікований на сайті Єврокомісії, увійшли такі компанії: «Люстдорф» (Вінницька область), «Молочний дім» (Дніпропетровська область), «Лакталіс» (м. Миколаїв), «Гадячсир» (Полтавська область), «Львівський холодокомбінат» , «Менський сир» (Чернігівська область), «Роменський молочний комбінат» та його філія в Недригайлові (Сумська область), «Золотоніський маслоробний комбінат» (Черкаська область) та філія Яготинського маслозаводу «Яготинське для дітей» (Київська область).

За матеріалами: etcetera.media

В Україні хочуть заборонити продаж домашнього м'яса

11 народних депутатів України пропонують обмежити з 1 січня 2020 року реалізацію м'яса, отриманого в результаті забою на бойні без експлуатаційного дозволу.

Відповідний законопроект №7489 зареєстрований у Верховній Раді 16 січня 2018 року.

Так, пропонується заборонити забій домашніх тварин, птиці, кролів, нутрій не в бійні, яка має експлуатаційний дозвіл, з 1 січня 2020 року. Ця норма не стосується обсягів забою до 10 голів домашньої птиці, кролів, нутрій у день.

 На думку авторів документа, це дозволить упорядкувати подвірний забій тварин з метою попередження поширення особливо небезпечних хвороб, зокрема, африканської чуми свиней (АЧС).

 Документ також передбачає жорсткість умов простежуваності харчової продукції тваринного походження: за порушення вимог щодо її забезпечення пропонується запровадити штраф у розмірі від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 850 грн).

 При цьому оператори ринку мають надавати документ, який містить повну інформацію про продукт: назва харчового продукту, харчової добавки, ароматизатора, допоміжного матеріалу для переробки, назва й адреса потужності з виробництва та/або обігу з зазначенням номера експлуатаційного дозволу або реєстраційного номера, номер і обсяг (вага) партії, термін придатності, посилання на санітарні заходи, умови зберігання, транспортування та інші умови утримання, дата видачі, ім'я, підпис оператора ринку або уповноваженої особи, що видала документ, і іншу інформацію, необхідну для простежуваності продукту.

За матеріалами: НВ

Формування ефективної моделі фермерського господарювання - пріоритет МінАПК

Серед пріоритетів Мінагрополітики є стимулювання фермерського руху та створення успішної моделі господарювання в Україні – формування ефективного та соціально відповідального власника на селі. Для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018 рік передбачається суттєва державна підтримка у розмірі 1млрд грн. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

«Серед пріоритетних завдань міністерства – створення в Україні фермерської моделі господарювання, використовуючи успішний європейський досвід. На сьогодні в нашій державі функціонує більше 34 тисяч фермерських господарств, які реалізують свою продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках, але у перспективі їх може стати півмільйона», - зауважив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, допомогою у реалізації цього завдання може стати державна підтримка. Так, у 2018 році на розвиток фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації заплановано 1 млрд грн. Також аграрії зможуть скористатися підтримкою в рамках програми розвитку галузі тваринництва, на яку передбачено 4 млрд грн. Основний акцент буде зроблено на будівництво нових та реконструкцію тваринницьких комплексів, в тому числі ВРХ. Також серед напрямів підтримки – здешевлення кредитних ресурсів, підтримка розвитку галузі скотарства, підвищення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин.

Ще майже 1 млрд грн заплановано на програму часткової компенсації вартості с/г техніки та обладнання українського виробництва. 300 млн гривень – на підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства.

Крім того, заступник Міністра зосередив увагу на питанні закупівлі молока другого ґатунку у населення. Він наголосив, що жодних санітарних обмежень на прийом молока у населення не вводилося.

«Молоко як приймалося у населення, так і буде прийматися надалі. З іншого боку, ми прагнемо, щоб якість молока підвищувалась і наші виробники отримували більше. Тому звертаємо їх увагу на дотримуванні нескладних правил гігієни персоналу та тварин, а також покращенні умов виробництва. Розуміючи, що для удосконалення виробництва необхідні кошти, на 2018 рік запланована значна фінансова підтримка від держави», - підкреслив Віктор Шеремета.

Молочний експеримент: як в Україні створюють сучасне агрогосподарство з власною переробкою

Автодилеру вдалося перетворити заросле бур'янами поле на сучасне агрогосподарство з власною переробкою 

Вінницька область, Немирівський район – це не найкраще місце для землеробства: грунти тут погані. Однак для тваринництва – саме те. В цьому переконався співзасновник автомобільної компанії Прайд Мотор Сергій Дашко, створивши в цих умовах вдалий аграрний бізнес.

Новий бізнес

Тут у селі Мухівці вісім років тому Дашко вирішив зайнятися чимось традиційним, українським. І вклав гроші у фермерське господарство. Звичне для рідної Немирівщини, яка колись славилася десятками колгоспів із тисячним поголів’ям великої рогатої худоби.

На сьогодні у Немирівському районі є тільки 4 господарства, в яких є дійні корови. І загальна кількість корів у районі разом з коровами, яких тримають люди дома, десь близько 800 голів. Тобто за всі ці останні роки корів не стало. Лише одна ферма з'явилась, яку й  заснував пан Дашко.

Тож, до цього тут було чисте поле з бур’янами. А тепер зручне помешкання для ста дійних корів.

На фермі прийняли рішення свого часу розводити дві породи: голштин і монбельярд. Господар працює з французькою селекцією. Порода монбельярд вибрана не випадково. Вона дуже добре підходить для наших умов утримання і дає досить хороше молоко.

Звичайно, на якість молока впливає раціон. Він має бути  збалансованим, натуральним, а разом із тим економічно вигідним. Для цього корми треба вирощувати самостійно.

Як мінімум силос має бути свій. І як максимум, і силос, і сіно, і солома, і пшениця чи ячмінь, який іде на концентровані корми. "Звичайно, треба мати все своє, щоб гарантувати якість їжі, і мати якусь зважену вартість", – каже Сергій Дашко, власник ферми Азорель.

У корів тут all inclusive. Вода та їжа – цілодобово. Про прив'язь навіть мова не йде. А процедури – у окремій доїльній залі. Це абсолютно інше приміщення, де нема гною, де нема кормів. Корови ходять в чисте приміщення, де стоїть сучасне доїльне німецьке обладнання і там відбувається процес доїння молока у правильних умовах, що забезпечує фермеру високу якість і чистоту молока.

Власна переробка

Усе молоко під час доїння по спеціальному трубопроводу потрапляє в скляну колбу. Далі через фільтри мандрує на процедуру охолодження. Це дозволяє ще довше зберігати корисні властивості продукту.

За день тут виробляють близько тонни молока. Та на цьому процес не зупиняється. Далі молоко прямує на мікро-завод з переробки прямо тут на фермі.

Лінійка виробів солідна. Сири й пастеризоване молоко, кефір, дев’ять видів питних йогуртів та славнозвісний грецький йогурт. Майже 90% продукції поставляється у Київ та Одесу. Десять – розходиться на місцевих ринках. Частину продають у дитячі садки, школи та лікарні.

Всупереч великій кількості імпортних продуктів у роздрібних мережах, український споживач легко і швидко переключається на аналогічний вітчизняний продукт, якщо він близький за якістю і більш доступний за ціною, кажуть фахівці. За словами Наталі Нечипорук, менеджера із закупівель GoodWine, попит на українську фермерську продукцію має потенціал розвитку з приростом понад 35% на рік.

Молочний бізнес вважається одним з найскладніших в аграрній сфері. Але приклад агрофірми в селі Мухівці говорить про те, що і тут можна домогтися успіху. Головне – вибрати правильну стратегію і робити ставку не на продаж сировини, а на продаж готової продукції, тобто на переробку.

Які наслідки вільного ринку землі в Україні

У разі введення ринку землі Україна може повторити досвід приватизації промисловості в 90-і роки. Про це заявив політолог Олексій Валевський.

На думку експерта, ринок землі буде сприяти концентрації угідь в одних руках – незважаючи на обмеження, земля буде перекуповуватися і, в кінцевому підсумку, дістанеться іноземним і вітчизняним агрохолдингам, які будуть вирощувати генномодифіковані продукти. А ось жителі сіл, продавши свої наділи, не отримають нічого, крім невеликої суми грошей – розповів Валевський.

Альтернативу експерт бачить у зміні механізму оренди. На його думку, сьогодні холдинги виплачують селянам копійки, а самі акумулюють надприбутки. Цю ситуацію необхідно змінити – говорить Валевський.

Приватна власність на землю введена в більшості країн світу. Латифундистам належить велика частина землі в ряді країн Латинської Америки. У сільському господарстві там зайнято 3-5% всіх працівників. Решта змушені були мігрувати в міста.

До речі, Валевський виключає, що українці також почнуть масово виїжджати з сіл – в містах для цього немає роботи.

Мораторій на продаж землі продовжено до 1 січня 2019 року. На його знятті наполягають МВФ та інші міжнародні організації. На думку Олексія Валевского, питання ринку землі перед мораторієм стане предметом напруженої політичної боротьби.

За  матеріалами: etcetera.media

Тракторы Valtra возвращаются в Украину

21 февраля в рамках выставки «Зерновые технологии» Агростроительный Альянс «Астра» представит сразу две модели 195-сильных тракторов Valtra серии T в различных комплектациях.

Об этом пишет propozitsiya.com со ссылкой на AgroPravda.com.

Первой на рынок Украины поступит Т-серия, демонстрационные показы которой на отечественных полях начнутся уже весной 2018-го года. Летом и осенью 2018 г. состоятся демонстрационные показы тракторов Valtra серий A и N.+

Valtra T  стал самым титулованным трактором на крупнейшей в мире специализированной выставке сельскохозяйственной техникиAgritechnica-2017, которая состоялась в ноябре 2017 года.

В конкурсе Tractor of the Year Awards трактор Valtra T-серии (а именно – модель Valtra T254 Versu Smart Touch) получил сразу две награды – главный приз и титул «Трактор года-2018», а также приз за лучший дизайн.

Также Valtra T завоевал титул Machine Of The Year в номинации «Трактор высшего класса». 

«НИБУЛОН» решил проблему с доставкой выращенной продукции из восточного региона

«НИБУЛОН» решил проблему с доставкой выращенной продукции из восточного региона

Элеваторный комплекс филиала «Сватовская» (Луганская обл.) отгрузил более 357 тыс. тонн зерновых и масличных культур на автомобильный и железнодорожный транспорт, чем решил проблему с доставкой выращенной продукции из восточного региона в другие области Украины. Об этом пишет propozitsiya.com со ссылкой на пресс-службу компании.
В 2016 году из-за необеспеченности необходимым объемом элеваторных емкостей, невозможностью транспортировки грузов железнодорожным транспортом из районов граничащих с зоной проведения АТО и отсутствием сообщения между элеваторами Солидарно, Белокуракино, Новоайдара и Старобельска и остальной частью Украины - сельхозтоваропроизводители Луганщины получили катастрофических потери. В частности, в Луганской области остались неубранными около 100 тыс. т зерна, в том числе собраны не в оптимальные сроки 7 тыс. т зерновых и масличных культур на полях компании «НИБУЛОН».
«Компания« НИБУЛОН» самостоятельно решила проблему оптимизации транспортных расходов на доставку сельхозпродукции из отдельных подконтрольных Украины районов Донецкой и Луганской областей, построив в г. Сватово элеваторный комплекс по отгрузке на автомобильный и железнодорожный транспорт с объемом хранения зерна - 20 тыс. тонн и суточной мощностью по отгрузке на железнодорожный транспорт - 3 тыс. тонн», - сообщили в компании.
Элеваторный комплекс филиала «Сватовская» обеспечивает бесперебойную перевозку зерна с ООО «Старобельский элеватор», принимающий зерно от аграриев (Марковский, Меловской, Станично-Луганский районы), в том числе и от производственных филиалов «Беловодская» и «Новопсковский». Собранный урожай сюда также везут как нибулоновские производственные филиалы («Сватовская», «Купянска» и «Троицкая»), так и близлежащие сельхозпроизводители, в частности с Белокуракинского, Новоайдарского, Кременского, Троицкого районов Луганской области.