Відтепер аграрні розписки діють на всій території України
Аграрні розписки діятимуть на всій території України з 16 січня 2018 р. Про це повідомили на конференції «Впровадження аграрних розписок у Київській області», що проходить сьогодні в Києві.
«На сьогодні через розписки залучено вже понад 1 млрд грн. Їх посвідчують уже 58 нотаріусів, але має бути значно більше — у деяких регіонах складно знайти нотаріуса для посвідчення розписок», — розповіла заступник міністра юстиції України Олена Сукманова.
Вона додала, що головною умовою отримання розписки є правильне оформлення прав на землю.
«Консультування землевласників щодо порядку оформлення земель стане пріоритетом для Мін’юсту цього року. Варто зазначити, що наразі немає жодного дефолту по аграрних розписках. Коли буде хоч один — ми покажемо і відпрацюємо механізм страхування ризиків», — підсумувала Олена Сукманова.
Уряд погодив механізми підтримки агровиробників
Кабінет Міністрів України остаточно погодив механізми підтримки агровиробників, передусім тваринницького напрямку, і розраховує, що застосування всіх напрацьованих рішень дозволить вже цього року суттєво наростити кількість молочно-товарних комплексів, фермерських господарств, поголів’я великої рогатої худоби, обсяги виробництва молока та іншої агропродукції. Про це повідомляє Урядовий портал.
Йдеться, передусім, про стимули для середнього агробізнесу – як в сегменті рослинництва, так і в сегменті тваринництва. Причому ситуація в тваринництві вимагає швидкої реакції: минулого року виробництво, приміром, яловичини та молока знизилося до історичного мінімуму.
«Тож до кінця січня ми напрацьовуємо продукт, у лютому – виходимо з програмами, в березні – починаємо роботу, - сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. - Ми підкріпимо внутрішній ринок (продукцією тваринництва), підтримаємо експорт і вирівняємо ситуацію».
За пропозицією Уряду, загальний ресурс, виділений на підтримку тваринництва, цього року становитиме 4 млрд грн. Кошти направлятимуть передусім на підтримку будівництва нових ферм та комплексів – або на здешевлення кредитів на будівництво, або на компенсацію частини власних коштів виробників, витрачених на будівництво. Максимальний кредитний ресурс – 10 млн євро на один товарний комплекс під 3% річних на 5 років. Максимальний розмір компенсації – 25% від обсягу витрат. В разі необхідності, за результатами першого півріччя роботи програм, їх механізми можуть бути відкориговані. Разом з тим, за прогнозом, до кінця року ріст поголів’я худоби буде не менше 11%, а надоїв молока – не менше 5%.
«За тиждень маємо представити остаточні фінансові рішення. Мене цікавить нарощення поголів’я, збільшення надоїв молока, вирівняння балансу м’яса на внутрішньому ринку і, як наслідок, помірна ціна на весь асортимент. Я заохочую до будівництва – будь ласка, будуйте нові ферми», - підкреслив Володимир Гройсман.
Так само за тиждень в Уряді планують погодити програму розвитку садівництва. Бюджетні асигнування на цей сегмент становлять близько 300 млн грн, мета інвестування – нарощення площ садів на понад 3 тис. га, залучення нових технологій зберігання та переробки плодів, а також створення близько 30 тис. нових робочих місць. «За тиждень будемо представляти нову програму підтримки садівництва», - сказав Прем’єр-міністр.
Окрему увагу учасники наради приділили запровадженню програми компенсації вартості сільгосптехніки, обсяг бюджетного фінансування якої в 2018 році становить 1 млрд грн. Глава Уряду нагадав, що минулого року програма довела свою ефективність, і тепер можна поступово розширювати коло її учасників. «Ми даємо можливість аграрію-покупцю самому обирати техніку, яку він хоче побачити на полі, але компенсуємо лише ту техніку, яка має серйозний відсоток виробничої локалізації саме в Україні», - акцентував увагу Володимир Гройсман.
Не менш актуальним стало питання запровадження програми розвитку фермерства обсягом бюджетного фінансування 1 млрд грн. За ініціативи Уряду, кошти направлятимуться на серйозне здешевлення кредитів – аж до 1% кредитної ставки на допомогу із закупки техніки, селекції насіння, надання дорадчих послуг. Єдина вимога від держави – повна й чесна реєстрація худоби та землі з боку фермерів. «Хочу, аби в Україні народився клас фермерів, фермерських кооперативів. Цього року виділяємо мільярд (1 млрд грн), а далі сума коштів може бути й більше», - сказав Глава Уряду.
Чи доживуть озимі посіви вдало до весни
Якщо до кінця січня в Україні не буде морозів до мінус 20 градусів за відсутності снігу, озимі посіви вдало доживуть до весни. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.
«У найближчі два тижні рослинам нічого не загрожує. На користь цього свідчить той факт, що озимі добре витримали зниження температури в останні дні до мінус 5-10 градусів залежно від регіону », - сказав він.
На думку експерта, до кінця січня навіть в умовах відсутності снігу посіви з великою часткою ймовірності не постраждають.
«За даними Укргідрометцентру, максимальне зниження температури в другій половині січня очікується не більше 10 градусів нижче нуля, яке рослини витримають», - висловив упевненість Денис Марчук.
Експерт додав, що на врожайність відсутність снігу в січні не вплине. Але точний обсяг врожаю ще прогнозувати рано.
«Врожайність озимих в цьому сезоні буде залежати від того, яка погода буде в лютому і березні. Але, з огляду на мінливість погоди, яка любить радувати нас несподіваними і різкими морозами навіть на початку весни, робити остаточні прогнози ще рано.
Станом на 10 січня 2018 року, в умовах відсутності снігу та зниження температури повітря до мінуса близько 86% озимих зернових (6,2 млн га) на українських полях знаходяться в хорошому стані, що є високим показником, уточнили у Всеукраїнській аграрної Раді.
Жодних обмежень на прийом молока у населення з 1 січня 2018 року не вводилося
Жодних нових санітарних обмежень на прийом молока у населення з 1 січня 2018 року не вводилося. А до дії нових норм ДСТУ, введення яких заплановане на 1 липня 2018, у Мінагрополітики є досить суттєві претензії, оскільки за багатьма параметрами стандарт не відповідає європейським нормам.
«Ми не робимо жодної різниці при контролі якості молока у індивідуальних та колективних господарств. Мова йде лише про контроль його якості, котрий існує і зараз і є абсолютно узгоджений з європейськими нормами якості вже два роки.
Про те, що реально проблем в даній царині не існує говорить те, що понад 90% вітчизняного молока, що виробляється селянськими господарствами, відповідає нормам харчової продукції», - прокоментував ситуацію перший заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.
«В умовах, коли 80% молока збирається в господарствах населення, коли від функціонування ринку сирого молока залежить добробут сотень тисяч селян - держава має приймати дуже зважені рішення і Мінагрополітики завжди буде відстоювати саме інтереси дрібних селянських господарств», - відзначив Максим Мартинюк.
У МінАПК окреслили програми підтримки садівництва, виноградарства та хмелярства у 2018 році
Відбулася зустріч Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з представниками профільних асоціацій та бізнесу для формування узгодженої позиції міністерства і галузі щодо комплексного розвитку і системної підтримки садівництва, виноградарства та хмелярства, вирішення актуальних питань галузі, а також напрацювання ефективних механізмів використання коштів, передбачених у державному бюджеті на новий рік.
«У 2017 році Уряд виділив додаткових 224 млн гривень на держпідтримку садівництва, що дозволило повністю розрахуватися з кредиторською заборгованістю за цією програмою. На 2018 рік передбачено 300 млн гривень, які будуть спрямовані на компенсацію за придбання садивного матеріалу, матеріалів для будівництва шпалери та для будівництва систем краплинного зрошення. Загалом, ми прагнемо забезпечити комплексну підтримку галузі, що дозволить вийти на нові показники ефективності та реалізувати потенціал сектору», - зазначив Максим Мартинюк.
Так, у минулому році в Україні вироблено понад 2 млн тонн плодів та ягід з 224 тисяч гектарів загальної площі насаджень. Але потенціал галузі повністю не розкритий – напрями розвитку стосуються не лише збільшення площ під цими культурами, а й збільшення врожайності та якості плодів та ягід.
На зустрічі було представлено попередній порядок розгляду заяв про компенсацію та пакет документів, які подаються до комісії та до міністерства. Було наголошено на тому, що після консультацій з бізнесом, важливим завданням затвердження порядку є забезпечення мінімального впливу чиновників на процес отримання коштів.
В рамках дискусії представники профільних асоціацій висловили свої пропозиції, зокрема, щодо врахування показників ефективності та стимулювання саме ефективного виробництва як основи успішного розвитку всієї галузі; компенсації за купівлю якісного ліцензійного посадкового матеріалу та вирішення питань сертифікації; використання сучасних технологій тощо.
Виробництво соняшникової олії є одним з найбільш високодохідних видів бізнесу в Україні
Високий експортний потенціал олійних культур став причиною постійного збільшення посівних площ під ними. За 20 останніх років посіви соняшнику зросли в 3 рази, сої - в 75 разів, ріпаку - в 9 разів.
Разом зі збільшенням зборів насіння олійних, в Україні з кожним роком збільшуються потужності олійно-жирової промисловості. Це пояснюється більш високою рентабельністю продажу масла і супутніх товарів, ніж насіння. 90% наявних потужностей призначені для виготовлення соняшникової олії. На його тлі обсяги випуску соєвої і рапсової олії здаються незначними, але їх виробництво також має тенденцію до зростання.
В даний час виробництво соняшникової олії є одним з найбільш високодохідних видів бізнесу в Україні. Фахівцями компанії Pro-Consulting розроблений бізнес-план створення відповідного підприємства.
Завод вироблятиме соняшникову олію за передовою технологією прямої екстракції гексановим розчинником. Даний метод дозволить отримати найвищу ефективність переробки сировини і раціоналізувати використання енергетичних ресурсів.
Для розміщення підприємства необхідно вибрати регіон з розвиненою транспортною інфраструктурою, максимальною доступністю сировини та інших необхідних у виробництві ресурсів, а також мінімальною наявністю конкурентів. Слід також врахувати, що при роботі заводу будуть виділятися ароматичні речовини, пил і водяну пару. Тому необхідно мінімізувати вплив цих факторів на навколишнє середовище та населення регіону.
Плануємий олійнооекстракційний завод включає наступні виробничі лінії:
• підготовки та пресування сировини;
• екстракції;
• рафінації та дезодорації;
• розливу та фасування в ПЕТ.
Крім цього, на підприємстві знадобляться такі додаткові технологічні майданчики, як котельня, вагова, електросилова.
Дохід майбутнього підприємства буде формуватися шляхом продажу рафінованої соняшникової олії, а також супутньої продукції: макухи і лушпиння.
Рентабельність продажів планується на рівні 13,8%, що означає отримання майже 14 центів прибутку з кожного євро доходу.
Рентабельність інвестицій в проект складе 179%, тобто кожен вкладений євро принесе інвестору 1,79 євро чистого прибутку.
На компенсацію вартості техніки виділять мільярд
Сума коштів за програмою компенсації вартості техніки та обладнання зросла до 945 млн грн.
Із визначених у Держбюджеті на 2018 рік 6,3 млрд грн на підтримку АПК, 945 млн грн буде виділено на програму компенсації вартості техніки та обладнання. Порівняно з минулим роком сума фінансування на ці цілі зросла на 42% (550 млн грн у 2017 році).
Минулого року вітчизняні аграрії використали лише 24% програми компенсації вартості техніки, що становить трохи більше 134 млн грн. За цим механізмом вітчизняні аграрії придбали близько 80 тракторів, 1 зернозбиральний комбайн і більше 2000 одиниць ґрунтообробної та посівної техніки на загальну суму 804,3 млн грн.
На думку Олега Нестерова, координатора комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) збільшення суми фінансування програми майже удвічі, виглядає нелогічним, навіть з врахуванням того, що ринок техніки минулого року зріс. «Передумов для значного зростання попиту на вітчизняну техніку не спостерігається, особливо на фоні нарощення вітчизняними агровиробниками імпорту с/г техніки. Так, за 10 місяців 2017 року поставки в Україну тракторів та комбайнів іноземного виробництва зріс у 1,6 рази, а ґрунтообробної техніки – збільшилися удвічі. Навіть якщо врахувати загальний тренд зростання ринку техніки, буде використано лише половина із виділених коштів».
Позиція комітету техніки УКАБ стосовно програми держпідтримки полягає у внесені змін до існуючого порядку розподілу коштів. Основне, що пропонують в УКАБ – розширити перелік техніки і обладнання, що підпадають під програму компенсації. «Маючи майже мільярд гривень на технічне переоснащення для виробників, сумнівно, що він буде використаний на 100 і навіть на 60% на ці цілі, зважаючи на рівень використання коштів минулого року. Тому ми пропонуємо розширити перелік техніки і обладнання, яке підпадає під програму компенсації. Наприклад, додати до нього БПЛА (безпілотні літальні апарати/дрони) для сільського господарства або обладнання для елеваторного господарства», - зазначив Олег Нестеров, координатор комітету техніки УКАБ.
За матеріалами: УКАБ